Прагла гріха, а тепер прагну Бога.
І знаєш що? - З Богом щаслива дорога!
У Бозі є радість, у Бозі спокій
І більш не гнітить душу гріх тяжкий мій.
У крові пречистій Ісуса Христа,
Знайшла заспокоєння спрагла душа.
Мої Він бажання й думки обновив,
І пісню про небо у серце вселив.
...Хвала Тобі, Боже, навіки хвала,
За дивне спасіння, за Спаса Христа!
Хвала Тобі, Батьку, навіки хвала,
Як дивна й велика Твоя доброта!
Ти щиру молитву, Ісусе, почуй,
І ще багатьох від гріхів урятуй.
До черствого серця Ти знаєш підхід,
Нехай не на кару Твій буде прихід.
Помилуй знайомих, помилуй, спаси,
По милості, Боже, серця обнови.
За доброго часу Себе їм відкрий.
З сердець забери їх фальшивий спокій.
Хто в рабстві гріха — тих, Ісусе, звільняй,
І жити для Тебе в житті научай.
І раб стане вільний, а Паном — Сам Бог:
Жених й Наречена радітимуть вдвох!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Астральные путешествия - Людмила Солма *) Примечание:
чуть в шутку, чуть всерьёз-
жаль, что в поэтических жанрах некоторых сайтов нет раздела "философия ироничная"... или "ирония философичная"...
порой затрудняешь раздумьями принять решение: куда-то втиснуть собственные вирши:-)))
с ироничной самокритичностью
(так сказать - полушутя, полувсерьёз),
Л.С.
